1. Прочитайте текст для переказу.
Народні картини
До нашого часу дійшло небагато творів давнього українського
народного малярства. Серед них найбільш поширеним і улюбленим
у народі був сюжет «Козак Мамай» («Козак-бандурист»). Жодному
іншому творові не судилося прожити таке довге життя в стількох
повтореннях, копіях. Іконографічний тип зображення козака, мабуть, сягає своїм корінням культур народів, які в першому тисячолітті нашої ери населяли територію сучасної України.
На процесі усталення композиційної схеми цього твору позначилися складні етнокультурні зв’язки й взаємовпливи давніх
культурних традицій. Зусиллями багатьох поколінь вироблялася
досконала форма, яка існувала протягом віків, міцно ввійшовши в свідомість народу. У збереженні цих традиційних форм, у нескінчених повторах і варіаціях на ту саму тему, в оперуванні стандартними поняттями й образами людина переконувалася в істинності
вірувань і уявлень. Композиція, що зображувала мешканця степів
у типовій для нього поставі, певно, й належить до тих стандартних
образів, що кочували з одного століття в друге, ставши, зрештою,
художньою «формулою», без якої український образотворчий фольклор уже не міг обійтися.
Малювали «Козака Мамая» на полотнах і на стінах хат, на
дверях, на віконницях, на кахлях і скринях. Малювали навіть
на липових вуликах і пранишних дошках — час від часу на них
з’являлося простодушне обличчя цього козарлюги. Ймовірно, що
в таких випадках зображення запорожця набувало значення оберегу, охоронця житла, господи, селянина.
Народного героя, козака-воїна малювали не в запеклій сутичці з ворогом, а під час перепочинку, спокійним і замріяним. Та за
цим зовнішнім спокоєм криються його глибокі душевні переживання. Чимало років він уже не розлучається із шаблею, боронячи
батьківський край від ворогів. А коли випала вільна хвилина, сів
під дубом, поклав осторонь зброю і самій лише бандурі, «подрузі
вірній», виповідає в співі свої тужливі думи.
Образ козака на наших картинах — це велична, викристалізувана віками дума народу про свою сутність. Народ стомився від
повсякчасних воєн, від розорень і спустошень, що обернули квітучий край на пустку. Зазнавши стільки горя й лиха, він прагнув
миру, вільної праці. Миролюбний характер народу й уособлює образ
козака-бандуриста.
Але водночас український народ завжди був готовий освятити
ножі, щоб захистити могили своїх предків, свою рідну землю. Це
символізує розкладена навколо козака зброя. Відоме козацьке правило, звичай: на тимчасовий постоях ніколи не відкладати далеко
зброю, не розсідлувати коня.
Те саме бачимо й на картинах, які засвідчують постійну готовність його до бою.
Майже на всіх відомих картинах «Козак Мамай» є зображення дерева, здебільшого дуба. Під його розлогим гіллям козак спочиває. Дуб, як і в пісенному фольклорі, символізує стійкість, міцність
(у народі кажуть: «міцний, як дуб»). Він також постає уособленням
богатирської сили, дужого здоров’я («здоровий, як дуб»). Це дерево
в народно-пісенній творчості українців стверджує довговічність народу, його невмирущість, безсмертність. На деяких картинах цей
символ посилюється за допомогою інших зображень. Наприклад, на дубі сидять вороги й стріляють у козака з пістолетів, проте жодна
куля його не бере.(450 сл.) (Із журналу «Пам’ятки України»)
2.Визначте тему та головну думку висловлювання.
— Яким є стиль тексту? З’ясуйте його стильові ознаки.
3. Складіть план до тексту.
4.Прочитайте текст ще раз
5. Запишіть текст по пам'яті у чернетки.
6. Відредагуйте написане.
7. Доповніть текст творчим завданням
1. Висловіть власну думку стосовно надзвичайно довгого життя картини «Козак Мамай».
2. Висловіть своє враження від картини.
8.Напишіть чистовий варіант переказу із творчим завданням та відправте на електронну адресу: vevtonenko@gmail.com
Тема розрахована на два уроки.
Немає коментарів:
Дописати коментар