Група Є 21. Українська література.

Тема. Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу в поезіях П. Тичини «Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…».
ТЛ: експресіонізм (повторення).
1. Опрацюйте матеріал підручника Авраменко О. Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. ст. 25-27. 
2. Складіть літературний паспорт до кожного вірша. 
3.. Прослухайте ліричний вірш П. Тичини «Пам’яті тридцяти» у виконанні М. Бурмаки. Висловте свої враження від читання поезії П. Тичини, музичного супроводу й зорових образів. 
4.Виконайте завдання. за підручником ст.27-28.
5. Домашнє завдання.
1. Вивчіть напам’ять вірш П. Тичини  «Пам’яті тридцяти». 
2. Напишіть коротке есе на тему «Чому Павло Тичина означив свої поетичні кларнети епітетом соняшні?». 
3. Підготуйте коротке повідомлення (або мультимедійну презентацію) про бій під Крутами в 1918 р.

Група Є 21. Українська мова.

Тема. Засоби мовного вираження промови
1. Опрацюйте матеріал підручника О. Авраменка "Українська мова" 11 клас параграф 2-3, ст. 10-11  Занотуйте в зошитах.
2. Виконайте вправи.
Вправи 3,4,7 ст.11-13 за підручником
Вправа
Уявіть що ви директор закладу освіти і маєте презентувати свій заклад. Доповніть поданий текст 2-3 реченнями з метафорами і метонімією та запишіть. Виголосіть текст промови.
Мої вітання, шановне товариство! 
Наш центр відповідає запитам найвибагливіших батьків, які прагнуть, щоб їхні діти здобували якісну освіту й водночас отримували від цього насолоду. Саме тому професійна команда нашого закладу знайде індивідуальний підхід до кожного учня та учениці. Педагогічний колектив знає: таланти створити неможливо, але можливо створити ґрунт, на якому вони ростуть і процвітають, – і в цьому наше покликання.
Вправа
 Прочитайте текст. Зверніть увагу на аргументи, наведені на підтвердження авторської позиції. Ви можете наводити їх у власному висловленні. 
Які засоби мовного вираження промови використано в тексті? 
Випишіть з тексту синоніми до слова реклама. 

Мій вибір — професія рекламіста 

Життя сучасного інформаційного суспільства неможливе без реклами. Та скільки разів кожен із нас дратівливо морщився від примітивного ролика чи зображення на білборді? І цей негатив сприйняття інформації про товар чи послугу підсвідомо переносимо й на анонсований продукт. А буває й інакше:  під час короткого рекламного перепочинку при перегляді улюбленої телепередачі, коли поспішаєш дещо зробити, ураз зупиняєшся, забувши про наміри, даруєш собі задоволення переглянути міні-шедевр індустрії промоушн. А опісля виникає відчуття: чому цей рекламний продукт зробила не я? Я впевнена: якщо у твоїй голові рояться такі думки, якщо помічаєш майже ідеальні й недосконалі роботи «рушія торгівлі», якщо прагнеш до самовдосконалення й бачиш своє майбутнє, пов’язане з рекламним бізнесом,— ти маєш стати рекламістом (фахівцем зі зв’язків із громадськістю). Мені шістнадцять. Означена тематика захоплює мене й спонукає до роздумів про те, як фахові навички рекламіста сприятимуть моїй самореалізації. По-перше, це чудовий шанс виявити креативність у професійній діяльності. Переконана: життя має яскраві фарби, треба лише вміло налаштувати співрозмовника на позитив. І тоді стають майже непомітними заклики рекламодавців, які спонукають купити той чи інший товар чи послугу, не виникає дратівливості, а отже, інформація, яку клієнт хоче продати, подана таким чином, щоб споживач нею зацікавився. Маю деякий досвід такого креативного викладу думок: мій блог для дівчат-підлітків рясніє коментарями ровесниць і має близько п’ятисот активних читачів. По-друге, переконана, що багатогранність фаху рекламіста дозволить мені виявити найкращі чесноти: відповідальність, організованість, надійність, самостійність, ініціативність, енергійність, здатність до творчості. Не менш важливий і розвиток комунікативних навичок. Над цим працюю уже сьогодні. Маю досвід тривалої участі в кулінарному шоу на всеукраїнському телеканалі. Мене цікавить порівняно новий напрям паблісіті — реклама в соціальних мережах. Як майбутній фахівець зі зв’язків із громадськістю усвідомлюю значимість соціальної реклами, яка спонукає задуматись, а якщо виникли міркування — значить реклама знайшла свого споживача. Шукаю натхнення для творчості, відвідуючи фестивалі, виставки; захоплююся лаконічною грацією й привабливістю рекламних плакатів різних часів як об’єкта мистецтва. А ще мрію, що моя фахова робота буде помічена на фестивалі реклами і комунікацій «Каннські леви».
3. Домашнє завдання.
 Підготуйте виступ «Чому я хочу стати…», умотивувавши свій вибір професії.
Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Українська література.

Тема.Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність у поезіях П. Тичини
«Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви
знаєте, як липа шелестить…».
ТЛ: вітаїстичність, кларнетизм. 
1. Опрацюйте матеріал підручника Авраменко О. Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. ст. 19-21. 
2. Прочитайте вірші П. Тичини та їхній огляд і виконайте завдання за підручником ст. 21-25
3. Складіть літературний паспорт до кожного вірша.
4. Вивчіть напам'ять поезію «О панно Інно…»
 «О ПАННО ІННО, ПАННО ІННО!..»
 О панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно.
Любив? — Давно. Цвіли луги…
О люба Інно, ніжна Iнно,
Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
Сніги, сніги, сніги…
Я Ваші очі пам’ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий — я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом — небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші.— Я ридаю.
Сестра чи Ви? — Любив…
1915

Група Є 21. Мистецтво.

Тема.УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕМИ "Художня спадщина України". Тематичне оцінювання.
1. Виконайте завдання контрольної роботи.
2. Створіть кросворд на тему "Корифеї української мультиплікації".
3. Підготуйте мистецькі проєкти на одну з тем:  «Лесь Курбас  — реформатор українського театру»,  «Іван Миколайчук – втілення національного духу в українському кіно», "Історія Будинку з химерами", "Зірки українського кінематографа", "Як козаки з вертепу на екран потрапили", "Імена славетних українців у світовому мистецтві."
Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Мистецтво.

Тема. Видатні актори: І. Миколайчук, Л. Биков, Б.Ступка та ін. Сучасні фільми-переможці міжнародних конкурсів: «Плем'я» (реж. М.Слабошпицький), «Подорожні» (реж. І.Стрембіцький).
1. Опрацюйте матеріал за підручником Л. Масол "Мистецтво" 10-11 клас ст. 203-205.  
2. Опрацюйте матеріал за посиланнями, зробіть конспект.
І. Миколайчук (відео)
 Л. Биков (відео)
 Б.Ступка  (відео)
Сучасні фільми-переможці міжнародних конкурсів: 
«Плем'я» (реж. М.Слабошпицький), «Подорожні» (реж. І.Стрембіцький).
3. Підготуйте мистецькі проєкти на одну з тем:  «Лесь Курбас  — реформатор українського театру»,  «Іван Миколайчук – втілення національного духу в українському кіно», "Історія Будинку з химерами", "Зірки українського кінематографа", "Як козаки з вертепу на екран потрапили", "Імена славетних українців у світовому мистецтві."
Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Українська мова.

Тема. Мовна стійкість як ключова риса національномовної особистості
1. Опрацюйте теоретичний матеріал, складіть конспект.
Мовна сті²кість (англ. language stability) – намір і поведінка особистості чи групи людей, спрямовані на послідовне, непохитне користування в щоденному спілкуванні певною мовою чи мовними засобами, незалежно від того, якою мовою спілкується співрозмовник.
 Головні джерела, що живлять мовну стійкість: 

•  національна традиція;
•   національна культура;
•  національна свідомість та солідарність;
•  національний мир і співпраця з іншими народами.

«Утративши свою мовну стабільність, народ завдяки мовній стійкості може поступово повернути й свою мовну стабільність, навіть зміцнити її. Утративши мовну стабільність і не маючи або не виробивши мовної стійкості, народ може втратити навіть найстабільнішу і найвпливовішу, найпоширенішу у світі мову, про Що свідчать долі таких колись поширених світових мов, як давньоєгипетська, шумерська, хетська, Що стали мертвими й тепер відомі лише з пам’яток».
                                                               Орест Ткаченко мовознавець, соціолінгвіст, поліглот
2. Проаналізуйте мовні ситуації
 Пропоную вам прочитати фрагменти спонтанного мовлення київської молоді в неформальних ситуаціях.
Приклад 1. А. Зайшла в метро // Стоїть біля мене… Ну скільки? Ну десь під двадцять сім може/ ну десь такий десь / після двадцяти п’яти / десь такий на вигляд // [Б.: Угу//] А І тут заходе жінка/ мене так штовхає / і я така на неї дивлюся таким типу поглядом / « Ум! Достала !» І їду собі далі // А він такий/ «Дєвушка / у вас красівиє глаза//» Я така думаю / «Опа! Почалися подкати / знаєш »// [ Б.: Ага//] Така / «Спасіба// Спасіба/ маладой чєлавєк»// Ну тіпа/ можна било нє обращать вніманіє // А він такий/ «А можна я вам штота скажу ?» Я кажу/ «Нєт !»
Приклад 2. А. А він тоді каже/ «І вапшє / ви очень мноґа нєрвнічаєтє// У вас сердце вот паслєднєє врємя баліт »// Ну тіпа такоє// А реально! І таблєтки пила // Б.: Та? А. Да// В мене було таке в той момєнт// І « ви тіпа не так багато пережива-айте і-і всьо … всьо буде нормально // І / і… якщо хочте / дайте мені руку / я вам ще більше скажу »// Кажу/ «Нєт !/ кажу/ мене/ кажу/ нє ін -тє-рє -су -є»/

•  Чи потрібно зміцнювати українськомовну стійкість? 
•  Що означають поняття «мовна стійкість», «перемикання кодів», «мовний конформізм», «мовна толерантність», «мовна особистість»?
•  Де набуває особливої гостроти проблема мовної стійкості? 
•  Які джерела живлять мовну стійкість народу? 
• Які приклади найкраще з’ясують дію цих джерел? 
•  Які перешкоди стоять на заваді зростанню мовної стійкості українців? 

3.Прочитайте уривок зі статті І. Каганця. Підготуйте свої рекомендації для ровесників щодо дотримання мовної стійкості.

Переходь на українську мову, заохочуй до цього друзів та знайомих, використовуй україномовні джерела, допомагай російськомовним українцям перекладати їхній інформаційний продукт на українську, сприяй їхній практиці розмовної української мови.

Спілкування з українцями українською: що може бути природніше і простіше!

Українські воїни! Не допомагайте ворожій розвідці перехоплювати ваші розмови: говоріть українською — ворог її не розуміє.

Українські журналісти, експерти, громадські лідери! Говорячи російською, ви просуваєте в Україні «русскій мір», адже він ґрунтується на російській мові. Не стидайтесь української мови, ви ж нею володієте. Не досконало? То є гарна нагода вдосконалитись — у цьому вас усі зрозуміють і підтримають.

Друже, не чекай, поки інші перейдуть на українську. Пам’ятай, що ти — людина-армія. Твоє персональне долучення до тотальної війни може стати останньою краплею, яка приведе в рух лавину народної активності.

Політика — це ти. Проводь свою інформаційну політику (За матеріалами ЗМІ).

4.Ознайомтеся з дослідженням журналістки А. Каленської. Висловте припущення щодо важливості цієї риси мовної особистості. Використайте ці матеріали в роботі над проектом «Приклади мовної стійкості в художній літературі й українському кіно».

Бути собою: мовна стійкість дає людям змогу формувати середовище, а не залежати від нього

«Лінгвістична» нестійкість бачиться загрозливою: якщо кожен українець виявлятиме свою «ввічливість» до російськомовних, хто ж тоді говоритиме українською?

Нас навчали вихованості. «Відповідати тією самою мовою, якою до тебе звертаються,— це ознака ввічливості»,— методично повторювали вчителі в школі. Ми виросли дуже ґречними й тепер, спілкуючись із російськомовними колегами, друзями і просто перехожими, чемно переходимо на їхню мову. Ніби інакше вони нас не зрозуміють. А українська — це для особливих випадків: у когось — для дому, ще в когось — для офіційних урочистостей. Звичайно, якою мовою де і з ким говорити — особиста справа кожного. Тільки в масштабах країни «лінгвістична» нестійкість бачиться загрозливою: якщо кожен українець виявлятиме свою «ввічливість» до російськомовних, хто ж тоді говоритиме українською? Навіть вихованість має межу.

Перестрибування з мови на мову — це аж ніяк не ввічливість, вважає соціолінгвістка Лариса Масенко. «У великих містах сформоване російськомовне середовище, воно тисне. Людині здається, якщо говоритимеш українською, тебе сприйматимуть як білу ворону»,— вважає пані мовознавець. Її батько — відомий український поет Терень Масенко, автор спогадів про письменників «розстріляного Відродження», тож у сім’ї панувала україномовна атмосфера, але за її межами — середовище зросійщеного Києва. У підлітковому віці Лариса була радше російсько-, аніж україномовною. Усвідомлений вибір прийшов згодом.

Часто той, хто вийшов з україномовної родини, на деякий час утратив «лінгвістичну» стійкість і вже у зрілому віці вирішив повернутись до одномовності, переживає такий перехід значно важче. Додається певне неприйняття середовищем, із яким раніше спілкувався російською. «Більшість прагне зливатися з оточенням. Їй не вистачає сміливості вирізнятися якимось чином, мовою зокрема»,— вважає психоаналітик Ганна Бойченко. Формування нової мовної звички вимагає постійного контролю над власним мовленням.

Від народження до трьох років дитина більшість часу проводить у колі сім’ї — тут задовольняються її основні потреби та інтереси. Окрім слів «домашньої» мови, малюк вбирає властиві йому поняття, акценти й належний стиль мислення. «Якщо українська не є питомою і дитина вивчила її лише 6 у школі, то вона і звикає до неї як до мови навчання або офіційного спілкування, а в побуті все одно користуватиметься російською»,— зауважує Бойченко. Людина висловлюватиме глибокі почуття і сприйматиме їх зі слів саме за допомогою мови дитинства. Друга — буде «мовою спілкування зі світом», більш інформативною і розвиненою, але значно менш інтимною.

Позбавляючись постколоніального баласту, нації робили стрибок в економічному й суспільно-культурному розвитку. Таким прикладом може бути Чехія, значна кількість населення якої на початку минулого століття була німецькомовною, але вже за півстоліття держава змогла подолати цю проблему. У Фінляндії тривалий час у великих містах розмовляли шведською.

Для нашої держави важлива критична маса україномовних людей, яким притаманна «лінгвістична» стійкість. «Тоді зберігається мова»,— резюмує Масенко. Крім того, це захищає її від розмивання норм і перетворення на суржик. Постійне перемикання з однієї мови на другу й навпаки ламає нормальний «код» переходу й робить із них обох мішанину.

«Мова — це страшенна зброя. Тим, що говориш українською, ти вже чиниш протест владі хамів»,— вважає Ірена Карпа. На її думку, поки наші співвітчизники потроху переходитимуть на українську, потрібно творити нові міфи. Бути кращим — це завжди бути іншим. І це завжди важче — зробити щось, чого оточення може не зрозуміти. Потрібно просто вирішити для себе, чого ти прагнеш: бути таким, як більшість, чи бути собою.

Українці мають нарешті зрозуміти, що мова — це наш стратегічний ресурс, не менш важливий за газ чи нафту, що за використання іншої мови доводиться платити, хай у побуті це й не одразу помітно. Проте в масштабах нації та країни видно дуже чітко, тому мати власну мову, власну культуру, інформаційний простір потрібно навіть із наймеркантильніших міркувань.

Говорити рідною мовою — означає встановити зв’язок із поколіннями наших пращурів, підживлюватися їхніми знаннями, досвідом, почуттями. Якщо Україна відбудеться як сучасна держава європейського типу, тут майже всі говоритимуть саме українською. Нехай це поки мрія, і для того, щоб вона справдилася, намагайтеся жити нею вже сьогодні (За матеріалами ЗМІ).

 5. Домашнє завдання.

1. Напишіть есе «Чи потрібно бути мовно стійким?». Наведіть аргументи для підтвердження своєї позиції, приклади з літератури, суспільного життя чи власного досвіду. Зробіть висновки.
2. Виконайте тестові завдання на ст.7-8 за підручником О. Авраменка Українска мова 11 клас

Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Українська література.

Тема. Провідна роль поезії у 1920-ті роки.
Павло Тичина. Основне з життя і творчості поета, трагізм його долі.
1. Опрацюйте матеріал підручника Авраменко О. Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. ст. 16-18. Складіть хронологічну таблицю за біографією П. Тичини.Законспектуйте матеріал про поезію 20-х років ХХ ст.
2.Перегляньте фільм «Я кличу тебе…» (реж. В. Вітер) і виконайте завдання. 
1. Кому П. Тичина присвятив вірш «Я кличу тебе…»? 
2. Розкажіть про жінок у житті П. Тичини. 
3. Прочитайте відомості про кларнетизм за підручником ст. 19-20 і виконайте завдання.
1.Занотуйте значення терміну кларнетизм.
2.Опишіть одну з малярських робіт П. Тичини.
4.  Домашнє завдання 
Створити презентацію "Поетика П. Тичини"

Група Є 21. Українська мова.

Тема. Мистецтво відповідати на запитання.

1. Дайте відповіді на питання

1. Коли вперше людина робить спробу запитувати? З якою метою?

2. Яке значення для будь-кого з нас має вміння ставити запитання?

3. Чи відчували ви хвилювання (страх, побоювання) запитати? Чому?

4. Як ви сприймаєте запитання до вас?

5. Які почуття переживаєте, коли вас запитують?

6. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що «відповіді на запитання можуть допомогти мовцеві, а можуть і зіпсувати враження про нього»?

2. Опрацюйте матеріал, складіть опорний конспект.

Щоб розраховувати на успіх у полеміці, потрібно також мати чітке уявлення про логічну структуру і види запитань та відповідей, про специфіку їх застосування в суперечці.

Відомо, що проблеми формулюються у вигляді запитань. Усі запитання щодо їх логічної структури і ролі можна віднести до двох видів. Перший вид — це запитання, що уточнюють, або закриті запитання, які спрямовані на з’ясування істинності чи хибності висловленого в них судження. Граматичною ознакою закритих запитань є наявність у реченні частки «чи»: «Чи правильно, що…?». Оскільки в запитанні цього виду вже міститься судження, яке цікавить, то пошук відповіді завжди обмежений двома альтернативами: «так» чи «ні». Вони ведуть до створення напруженої атмосфери в бесіді, оскільки різко звужують «простір і для маневру» у співрозмоника. Такі запитання можна застосувати разом з чітко визначеною метою. Ці запитання спрямовують думки співрозмовника в одному, установленому нами напрямку і націлені безпосередньо на прийняття рішення.

Закриті запитання мають значний вплив і добре заміняють усі констатації і ствердження. У цьому плані найбільш вражаючі є так звані двійні закриті запитання, наприклад: «Чи слід призначити нашу зустріч вже на цей тиждень, чи перенесемо її на наступний?» Така форма запитання пропонує співрозмовнику і третю можливість — довгу відстрочку. У постановці подібних питань криється небезпека, що в співрозмовника складається враження, мовби його допитують, центр навантаження бесіди зміщується в наш бік, а співбесідник не має можливості висловлювати розширену думку.

Закриті запитання рекомендується ставити не тоді, коли нам потрібно отримати інформацію, а тільки в тих випадках, коли хочемо прискорити отримання згоди чи підтвердження раніше досягнутої домовленості (наприклад: «Чи згодні Ви, що …?»).

Другий вид — запитання, що заповнюють прогалини знань, або відкриті запитання. Вони спрямовані на з’ясування нових властивостей і якостей предметів та явищ, які цікавлять слухачів. Граматична ознака таких запитань міститься в наявності в них запитальних слів: хто, що, де, коли, як і т. ін. На ці питання неможливо відповісти «так» чи «ні», вони потребують пояснення. Вони містять слова «що», «хто», «як», «скільки», «чому». Приклади таких запитань:

· Яка Ваша думка з цього питання?

· Яким чином Ви дійшли такого висновку?

· Чому Ви вважаєте, що…?

За допомогою такого типу запитань мета передачі інформації реалізується більш вільно, ніж у закритих запитаннях, оскільки ми дали нашому співрозмовнику можливість маневрування і підготували до розширеного виступу.

У цій ситуації ми втрачаємо ініціативу, а також послідовність розвитку теми, бо бесіда може повернути в русло інтересів і проблем співрозмовника. Небезпека полягає також у тому, що можна взагалі втратити контроль над ходом бесіди.

Щоб розширити рамки і забезпечити безперервність відкритого діалогу, можна використовувати дзеркальне запитання. Воно полягає в повторенні із запитальною інтонацією частини ствердження, яке тільки що було виголошено співрозмовником, щоб примусити його побачити своє ствердження з іншого боку і продовжити свою розповідь.

Дзеркальне запитання дозволяє створювати в бесіді нові елементи, що надають діалогу достеменний сенс, не вступаючи в протиріччя зі співрозмовником. Це дає кращі результати, ніж круговорот питань «чому?», які зазвичай викликають захисні реакції, пошуки надуманої причинності, чергування обвинувачень і самовиправдовувань і в результаті призводять до конфлікту.

Риторичні запитання. Це запитання, відповідь на які очевидна для всіх присутніх. Їх мета — активізувати аудиторію, указати на нерозв’язані проблеми чи забезпечити підтримку нашої позиції з боку учасників бесіди шляхом мовчазної згоди.

Переломні питання. Вони підтримують бесіду в чітко встановленому напрямку або ж порушують цілий комплекс нових проблем. Якщо співрозмовник коректно і змістовно відповідає на такі питання, то відповіді зазвичай дозволяють виявити слабкі місця його позиції. Наведемо приклади: «Як Ви уявляєте собі…?», «Як Ви вважаєте, чи потрібно радикально змінювати.?», «Як насправді у Вас справи з.?».

Подібні питання ставлять у тих випадках, коли вже отримали досить інформації з однієї проблеми і хочуть переключитися на іншу або ж коли відчули опір співрозмовника й намагаються обійти складні місця. Небезпека в цих ситуаціях полягає в порушенні рівноваги між співбесідниками. За наполегливого використання таких запитань співрозмовник може підвести їх до закритих відповідей «так» чи «ні».

Запитання для обмірковування. Вони спонукають співбесідника розмірковувати, ретельно аналізувати і коментувати те, що було складно. Прикладами є такі запитання: «Чи правильно я зрозумів Ваше повідомлення про те, що.?», «Чи вважаєте Ви, що.?». Мета цих питань — створити атмосферу взаєморозуміння, це часто дозволяє досягнути проміжних результатів.

Зрозуміло, що застосування техніки опитування можливо тоді, коли нам потрібно отримати від співрозмовника професійну інформацію і коли наша мета полягає в тому, щоб краще пізнати і зрозуміти його. Окрім того, за допомогою запитань ми максимально активізуємо співрозмовника, надаємо йому можливості самоутвердитися, чим полегшуємо вирішення свого завдання.

3. Перегляньте відео.

Однак є запитання, що потребують окремих коментарів і порад:

№ п/п	Запитання у процесі суперечок	Засоби реагування
1.	Запитання-пастка (намір вивести співрозмовника з рівноваги, деморалізувати його);	Гумор, іронія, анекдот, пародія, «удар у відповідь», контрзапитання.
2.	Блокувальне запитання (намагання закрити горизонт опонентові й змусити до відповіді, співзвучної концепції мовця);	Краще передбачити такі запитання й аргументами не давати шансів поставити їх. Майстерно поставлені блокувальні запитання не дають шансів опонентові.
3.	Каверзне запитання (застосовують, коли відчувають з боку опонента фальш, дилетантство, намагання ввести в оману);	Будьте щирими. Щирість нейтралізує бажання ставити каверзні запитання.
4.	Примусове запитання (опонент намагається вмовити вас погодитися з ним; це запитання типу «Адже ви не будете цього заперечувати?);	Вихід тут один: сказати опонентові «Не вдавайтесь до примусу!»
5.	Риторичне запитання (забезпечують мовчазну згоду слухачів; якщо слухачі готові погоджуватися, тоді доречно; варто формулювати так, щоб вони передбачали відповідь «так» чи «ні»);	Ці запитання спроможні об’єднати людей.
6.	Прискорювальне запитання (атакують, підштовхують до згоди; впливають на думку, позицію мовця).	Сказати: «Не потрібно мене підганяти», «Не раджу мене підганяти».

Інші поради щодо складних запитань радимо прочитати за покликанням http:// masterlev.com.ua/7-tipiv-skladnih-zapitan-yak-yih-sprostiti/.

4. Виконайте завдання.

 І. Дайте без підготовки розгорнуті відповіді на такі запитання:

1. Про що ви мріяли в дитинстві?

2. Коли день народження вашої бабусі?

3. Скільки разів на день народження чи Різдво вам дарували книжки?

4. Скільки відсотків книжок із вашої домашньої бібліотеки ви прочитали?

5. У яких випадках потрібно поступитися власними інтересами?

6. Чи може бути надійним партнером у великому ділі людина, що підводить у дрібницях?

7. Чи звикли ви ставити цілі й планувати свій день/тиждень?

8. Які цінності під час прийняття рішень є для вас визначальними?

9. Чим є для вас поразка?

II. Якими відповідями ви задоволені, а якими - ні? Чому?

5. Творче завдання.

► Творче завдання. Напишіть есе «Мовна мода — це добре чи погано?»

Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Українська література.

Тема. Літературний авангард

Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет М. Семенко – сміливий експериментатор («Бажання», «Місто», «Запрошення»).ТЛ: авангард, футуризм, урбанізм.

1. Опрацюйте матеріал підручника Авраменко О.Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. ст. 11-12. Складіть хронологічну таблицю.

2. Прочитайте поезії М. Семенка й опрацюйте матеріал про них за підручником ст. 13-14.

3.Виконайте завдання 1-12  за підручником ст. 14-15 письмово.

4. Доманє завдання.

1. Підготуйтеся до виразного читання поезій М. Семенка «Місто», «Бажання», «Запрошення» («Ви знаєте?..»). 

2. Підготуйте повідомлення або мультимедійну презентацію на тему «Авангард в українському образотворчому мистецтві». 

3. Проілюструйте одну з поезій М. Семенка (за бажанням).

Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Мистецтво.

Тема.Століття українського кінематографу. Картини О. Довженка («Земля» та ін.). Поетичне кіно («Тіні забутих предків», реж. С.  Параджанов та ін.), «міська проза» Кіри Муратової. Козацький анімаційний серіал В. Дахна, культові мультфільми Д. Черкаського. 
1. Опрацюйте матеріал за посиланням, зробіть конспект.
2. Опрацюйте матеріал за підручником Л. Масол "Мистецтво" 10-11 клас ст. 202-203. 
3. Перегляньте відео "Кіра Муратова: біла ворона українського кіно"
4. Перегляньте відео"Згадати Все. "Тіні забутих предків" Параджанова"
5. Перегляньте відео"Олександр Довженко: перший поет кінематографу | Пишемо історію"

6. Запитання і завдання

1. У чому полягають здобутки українського кінематографа?

2. Чи є у вас улюблені актори (актриси), режисери (режисерки)? Поясніть свої вподобання.

3. Подискутуйте, як можна за допомогою анімації навчати, виховувати, формувати світогляд, бажання відчувати естетичну насолоду.

4. У вільний час перегляньте разом з однокласниками (однокласницями) кінострічку українського кінематографа. Обговоріть її (визначте провідну ідею, особливості її втілення), висловіть своє ставлення до картини.

7. Домашнє завдання.

Створіть презентацію про одного з представників українського поетичного кінематографу.

Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Українська література.

Тема. Вступ. «Розстріляне відродження»
Українська література ХХ ст. як новий етап в історії
національної культури. Поняття «розстріляне
відродження».
ТЛ: «розстріляне відродження».
«Україна кипіла, як величезний казан на безперестанному шаленому вогні, і в цім казані виварювалися думки й почуття, наново перетворювалися світогляди, дивно змінювалися люди. Тим-то літературні явища цієї доби становлять надзвичайно строкату картину» 
(Олександр Білецький, український літературознавець).
1. Опрацюйте матеріал підручника Авраменко О.Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. ст. 4-8. Складіть конспект.
2. Письмово дайте відповіді на питання.

• З чим пов’язані зміни в українській літературі ХХ ст. (порівняно з літературою ХІХ ст.)? 
•  Що таке «розстріляне відродження»? Назвіть його представників. 
•  Які ви знаєте літературні угруповання першої половини ХХ ст.? 
•  Які стильові напрями й течії домінували в літературі ХХ ст.? 
•  Які естетичні орієнтири окреслив Микола Хвильовий для українського письменства? 
•  Як ви оцінюєте його позицію? 
•  Чому літературна дискусія була переведена в політичну площину? Які наслідки це мало?

3. Домашнє завдання.
1. Підготуйте коротке письмове повідомлення про одне з українських літературних угруповань 20–30-х років ХХ ст. Скористайтеся відповідною літературою або матеріалами мережі Інтернет. 2. Підготуйте мультимедійну презентацію за творчістю художників, згаданих у тексті про український живопис 20–30-х років ХХ ст. (за бажанням).
Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Українська мова.

Тема. Полемічні прийоми
1. Опрацюйте матеріал за посиланням, складіть опорний конспект.
2. Виконайте завдання.

► Прочитайте текст. Визначте його тему і мікротеми.  Назвіть типові помилки, які трапляються під час полеміки.  За яких умов суперечка не може бути раціональною? Обґрунтувати.  Чи доводилося вам брати участь або бути свідком полеміки, яка не привела до позитивного результату?  Яких помилок при цьому припустилися мовці?

ВЕДЕННЯ ПОЛЕМІКИ

Непорозуміння в процесі ведення полеміки дуже часто виникають у зв’язку з тим, що співрозмовники застосовують такі мовні вислови, які можуть по-різному ними сприйматися.

Багатозначність — це характерна риса будь-якої природної мови. Сама по собі вона не є недоліком, однак неуважне ставлення до цього явища в процесі спілкування може призвести до помилок, непорозумінь і навіть кумедних ситуацій

. Наприклад, у деяких рекламних повідомленнях експлуатується багатозначність слова «перший». Одне значення цього слова — «перший за порядком», а інше — «кращий». Два різні значення задають і два різних параметри порівняння — порядок слідування і якість. Тепер спробуємо проаналізувати такий рекламний текст: «Мені приємно повідомити вам, що жувальна гумка Dirol з ксилітом схвалена тепер Міністерством охорони здоров’я України як перша жувальна гумка, яка нейтралізує кислоту, що руйнує зуби». Одразу виникає запитання, що рекламісти мали на увазі: Міністерство охорони здоров’я визнало цю гумку кращою серед інших чи дослідило її першою серед інших подібних гумок і схвалило її? Оцінну інтерпретацію тут викликає конструкція «схвалена як перша жувальна гумка». Слово «перша» тут не можна замінити словом «друга» чи «третя», природніше сказати «краща». Чому ж одразу так не зробити?

Зверніть увагу на те, що багатозначними можуть бути не тільки окремі слова, а й цілі речення. Так, наприклад, історик Геродот розповідає, як лідійський цар Крез запитував божество у Дельфах, чи треба йому розпочинати війну з Персією. На це він отримав таку відповідь: «Якщо цар піде війною на Персію, то знищить велике царство». Коли розгромлений Крез, потрапивши в полон, зауважив дельфійським жерцям, що вони сказали неправду, жерці у відповідь заявили, що у війні дійсно знищене велике царство, але не Перське, а Лідійське.

Отже, перш ніж розпочати полеміку, співрозмовникам необхідно домовитися щодо визначень основних понять, щоб у процесі спілкування уникнути непорозумінь. Якщо вони не дійшли консенсусу, то немає сенсу розпочинати суперечку. Перед тим як полемізувати, з’ясуйте, про яку кількість предметів ідеться в тезі (тобто про всі предмети, їх частину чи окремий предмет). Наприклад, хтось стверджує, що «всі люди егоїсти». У цьому випадку ще не зрозуміло, про всіх чи про деяких людей ідеться у висловлюванні. Такі тези важко відстоювати й не менш важко критикувати саме через їхню невизначеність.

Лише після того, як з’ясовані всі зазначені вище питання, можна розпочинати суперечку, будувати аргументації, критикувати точку зору супротивника. Без визначення питання щодо зрозумілості, чіткості, ясності предмета спілкування суперечка не може бути.

3.Ситуативні завдання

► Прочитайте подану ситуацію.

► Який із запропонованих варіантів аргументації є переконливішим? Чому?

► Які прийоми використали полемісти?

► Чи згодні ви з тим, що занадто складні аргументи не можуть переконати слухачів?

► Поміркуйте і скажіть, хто в Україні, на вашу думку, повинен мати право виборчого голосу.

► Сформулюйте й запишіть відповідну тезу про громадянську відповідальність (відповідальність за прийняте рішення), доберіть до неї аргументи.

Понад 200 років тому, за часів формування Сполучених Штатів Америки, бурхливо обговорювалося питання про те, хто має право брати участь у голосуваннях. Одна фракція заявляла, що брати участь у голосуванні має право лише та особа, яка є власником певного майна. Бенджамін Франклін з цим не погоджувався. Соратники, які його підтримували, представили свою аргументацію.

Варіант аргументації соратників Б. Франкліна: «Не можна визнати правочинним з будь-якої розумної, інтелектуальної або моральної точки зору невід’ємне право людини виражати свої політичні пристрасті, використовуючи свій голос у референдумах тільки за наявності достатньої власності. Право закладено в самій людській природі і тому називається природним правом, яке може бути обмежене з зовнішньої сторони залежністю від володіння власністю. Неправильно припускати, що природне право людини віддати свій голос базується і залежить більшою мірою від власності, ніж від самої природи людини. Цілком очевидно, що такий умовивід не є розумним, бо він перевертає порядок речей, передбачений самою природою».

Варіант аргументації самого Б. Франкліна: «Бажання отримати голоси виборців ставить нас перед дилемою: у мене є віслюк; я можу голосувати. Віслюк помирає; я не можу голосувати. Отже, голос представляє не мене, а віслюка».

ІІ. Закріплення матеріалу

Закінчіть речення:

□ Полеміка — це…

□ Основними полемічними прийомами є…

□ Полемічна майстерність проявляється в…

□Доводити означає…

□ Одержані знання допоможуть мені… 

Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Мистецтво.

Тема. Творчість А. Бучми, Н. Ужвій, Г. Юри та ін. Мережа драматичних і лялькових театрів.
1. Опрацюйте матеріал за підручником Л. Масол "Мистецтво" 10-11 клас ст. 198-201. 
2. Опрацюйте матеріал, зробіть конспект. 
 Завдяки генію Леся Курбаса, який поєднав у собі таланти режисера, драматурга, актора і перекладача світової літератури, на українській сцені були по-новому осмислені твори Шекспіра, Мольєра, Ібсена, Гауптмана.

З театральної школи Леся Курбаса вийшли видатні актори А. Бучма, М. Крушельницький, О. Сердюк, Д. Антонович, Н. Ужвій, І. Мар’яненко, Г. Юра, які продовжували відігравати значну роль у театральному житті України.

Справою життя актора і режисера Гната Юри став Київський драматичний театр ім. І. Франка, який він очолював у 1926—1961 роках. Гнат Юра був природженим імпровізатором в акторській і режисерській діяльності, постійно спрямовував репертуар театру до світової класики.

У довоєнні роки з репертуару театрів поступово зникають п’єси світової класики, а твори драматургії підпорядковуються методу соціалістичного реалізму.

У роки Великої Вітчизняної війни багато відомих акторів їздять з агітбригадами на фронт, виступають перед бійцями на передових позиціях, у шпиталях.

Часи «відлиги» (50-ті — 60-ті роки) є періодом розквіту українського театру. Окрім повернення на сцену української і світової класики, в репертуарі театрів з’являються нові сучасні постановки.

На превеликий жаль, широкий загал глядачів не розумів творчих пошуків Курбаса, а його п'єси не знаходили розуміння у критики. Проти Леся Курбаса були висунуті звинувачення в «похмурості», націоналізмі, відриві від сучасної дійсності. Політична кампанія проти митця скінчилася його арештом і засланням. Уряд навіть змінив театрові «Березіль» назву, і він став Академічним українським драматичним театром ім. Т. Шевченка.

Б. Ступка

А. Роговцева

Н. Сумська

В Україні та поза її межами набувають популярності актори Б. Ступка, А. Роговцева, Ю. Мажуга, 3. Дегтярьова.

Розвиток національного театру кінця XX ст. пов’язаний з новаторською діяльністю таких режисерів, як С. Данченко, Р. Віктюк, В. Петров та ін.

За роки незалежності в Україні з’явилося чимало нових театрів, а українське драматичне мистецтво дедалі активніше інтегрується в європейський культурний простір. Світове визнання здобув режисер Роман Віктюк, який розпочав свою діяльність у Львові, а згодом організував театр у Москві. Його творчість як режисера-новатора стала вагомим внеском у світову театральну естетику кінця XX ст. (наприклад спектакль «Лоліта» за романом В. Набокова). Відомі далеко за межами України Ада Роговцева, Богдан Ступка, Анатолій Хостікоєв, сестри Наталя та Ольга Сумські та інші актори, які є зірками не тільки театру, але й кіно.

Т. Яценко в спектаклі «За двома зайцями»

Сцена зі спектаклю «Шельменко-денщик»

Нині в Україні щорічно відбувається низка міжнародних театральних фестивалів: «Золотий Лев», «Драбина» у Львові, «Київ травневий» у Києві, «Тернопільські театральні вечори. Дебют» у Тернополі, «Різдвяна містерія» в Луцьку, «Мельпомена Таврії» у Херсоні та ін.

Гнат Юра

3. Ознайомтесь з презентацією

4. Перегляньте відео "Гнат Юра. Знамениті українці"

Наталія Ужвій

5. Перегляньте відео "Наталія Ужвій. Програма "Відлуння""

6. Ознайомтесь з біографією Наталії Ужвій

Бучма Амвросій Максиміліанович

7. Ознайомтесь з біографією.

8. Перегляньте відео

9. Ознайомтесь з презентацією "Ляльковий театр".

10. Творче завдання.

Складіть, тест, вікторину, кросворд з теми"Театральне мистецтво України"

Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com