1. Опрацюйте матеріал, зробіть конспект.
В іранських землях, паралельно з матеріальним виробництвом, процвітали науки, література і мистецтво. Освічені верстви населення, сприйнявши іслам і тимчасово навіть мову арабів, зуміли зберегти багато самобутніх рис древньої іранської традиції. Поети і вчені стали згадувати і прославляти старовину, закликали відродити минулу велич Ірану. Цей культурно-ідейний рух злився в IX — X ст. з могутніми антиарабськими і антифеодальними народними повстаннями. На їх гребені в Середній Азії і Східному Ірані (Хорасані) до влади прийшла династія Саманідів, яка вела свій родовід від древніх Сасанідів.
Саманідські монархи стали культивувати при дворі рідну мову фарсі (парсі), протиставляючи її арабській. Вона спиралася на писемну традицію Сасанідів (III — VII століття) і відрізнялася від простонародної мови основної маси населення. Її стали називати дарі, тобто палацова. У X — XV столітті вона стала загальною літературною мовою для всіх народів Ірану. На ній написана поема «Шах-наме» — найбільший витвір класики перської, таджицької літератури Абу-л-Касима Фірдоусі (934 — †1025). Ця книга по праву увійшла в скарбницю світової культури. На основі давньоіранського поетичного епосу і наукових праць Фірдоусі в поетичній формі виклав історію Ірану і Середньої Азії з найдавніших часів аж до арабського нашестя. «Шах-наме» просякнута пафосом героїки і патріотизму, любов'ю до батьківщини і глибокою ненавистю до арабських і тюркських поневолювачів, ліричності їй додають численні любовні епізоди. Поема прославляє іранське лицарство — дехкан. У ній з симпатією намальовано образ вождя народного повстання — Маздака. Написана прекрасною літературною мовою, вона на цілі сторіччя стала зразком для поетичних переспівів. Сам же Фірдоусі багато років провів у немилості, вимушений був тікати і цілих двадцять років провести в убогості, переховуючись від людей султана. «Правовірне» суннітське духовенство навіть відмовилося поховати його за мусульманським обрядом, звинувачуючи великого поета в єресі і прославлянні «нечестивих героїв».
З «Шах-наму» почався справжній вибух іраномовної поезії, яка отримала визнання у всьому світі. Великим поетом XI ст. був тонкий лірик і майстер пейзажу Фаррухі, син раба. Фахр ад-дін Гургані прославився в той же час любовною поемою «Віс і Рамін».
Поет-філософ Омар Хайям (1048 — †1123) — людина універсальної освіченості та енциклопедичних знань. Він був астрономом і співавтором найточнішого в той час календаря. Філософ і математик, Омар Хайям дав виклад рішень алгебраїчних рівнянь до 3-го ступеня включно і відкрив біном, який декілька сторіч після нього знов вивів Ньютон. Але найбільше прославили Хайяма чотиривірші — рубаї, які пройняті життєрадісністю, пафосом вільної особистості й антиклерикальним вільнодумством. Співак радощів життя, кохання і вина, Омар Хайям відомий відтоді у всьому світі. Його рубаї перекладені (і багато разів!) на всі європейські і скільки-небудь значні східні мови, надають незбагненну насолоду всім знайомим з поезією.
У Ширазі з'явився на світ і провів молоді роки геніальний перський поет Абу Абдаллах Мушріфаддін ібн Мусліхаддін Сааді Ширазі, відомий нам як Сааді (між 1203 і 1210—†1292). Сааді прожив довге і бурхливе життя, понад 100 років. Першу половину життя мандрував — то воїном, то в одягу дервіша, побував в полоні у індусів в Гуджараті і у хрестоносців в Сирії, трохи не загинув, але повернувся-таки додому. Там він, маючи життєвий досвід, написав більшість своїх творів: декілька збірників любовної лірики — газелей (вид ліричного вірша), елегію на взяття і розорення Багдада монгольським Хулагу-ханом, інші твори. Але найбільш відомими в його творчості залишаються дві книги — книги про те, як треба жити. Це «Бустан» і «Гулістан» — відповідно, «Плодовий сад» і «Сад троянд». Сааді став відомим в Європі раніше за інших східних поетів. На Русі перші його переклади з'явилися вже на початку XVII ст. Сучасною українською мовою твори Сааді вперше з'явилися в перекладі А. Кримського (1871—†1942).
Однією з найбільших заслуг Сааді перед світовою культурою є те, що він першим висунув художню концепцію гуманізму. Він задовго до європейців — Мірандоли, фон Гуттена і Рабле — вжив термін «гуманізм» («адамійят», тобто людяність).
Одним з видатних перських поетів світової слави був Шамс ад-дін Мухаммад на прізвисько Гафіз або Гафез, бл. 1325 — 1389 чи 1390. Слово «гафіз» означало людину, здатну напам'ять відтворити весь Коран. Таким в молодості і був поет, чиє ім'я було витіснене псевдонімом і стало називною — народний поет, співець. Вірші Хафіза відрізняються незвичайна майстерністю форми і глибиною змісту. Краса і любов, свобода почуття, радість життя, страждання нерозділеного кохання, викриття лицемірства офіційної моралі — ось теми його газелей. Чарівна одна з легенд про нього. Одного разу у вірші він пообіцяв віддати коханій і Бухару, і Самарканд за один привітний погляд. Оскаженілий Тамерлан (Тімур) наказав схопити поета. Одягнутий в дранті, той з'явився перед володарем. «Так як ти додумався, божевільний, дарувати мої міста?» — запитав тиран. «Леле, повелитель, саме так я і дійшов до такого стану», — показав Хафіз на своє лахміття. Дотепна відповідь врятувала йому життя.
2. Виконайте завдання контрольної роботи «Мистецтво арабо-мусульманськогокультурного регіону».
3. Творче завдання.
1. Створіть орнамент «в арабському стилі», який ви б хотіли бачити на
сучасному килимі або будь-якому іншому виробі для прикрашання
інтер’єру, в ювелірній прикрасі, на тканині, з якої можна змоделювати
одяг тощо.
2. Створіть кросворд, тест, мистецьку вікторину з теми «Мистецтво арабо-мусульманського культурного регіону».
Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com
