Всеукраїнський конкурс творчості “Змагаймось за нове життя!”, присвячений Лесі Українці

 

Група Є 21. Українська література.

Тема. Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу в поезіях П. Тичини «Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…».
ТЛ: експресіонізм (повторення).
1. Опрацюйте матеріал підручника Авраменко О. Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. ст. 25-27. 
2. Складіть літературний паспорт до кожного вірша. 
3.. Прослухайте ліричний вірш П. Тичини «Пам’яті тридцяти» у виконанні М. Бурмаки. Висловте свої враження від читання поезії П. Тичини, музичного супроводу й зорових образів. 
4.Виконайте завдання. за підручником ст.27-28.
5. Домашнє завдання.
1. Вивчіть напам’ять вірш П. Тичини  «Пам’яті тридцяти». 
2. Напишіть коротке есе на тему «Чому Павло Тичина означив свої поетичні кларнети епітетом соняшні?». 
3. Підготуйте коротке повідомлення (або мультимедійну презентацію) про бій під Крутами в 1918 р.

Група Є 21. Українська мова.

Тема. Засоби мовного вираження промови
1. Опрацюйте матеріал підручника О. Авраменка "Українська мова" 11 клас параграф 2-3, ст. 10-11  Занотуйте в зошитах.
2. Виконайте вправи.
Вправи 3,4,7 ст.11-13 за підручником
Вправа
Уявіть що ви директор закладу освіти і маєте презентувати свій заклад. Доповніть поданий текст 2-3 реченнями з метафорами і метонімією та запишіть. Виголосіть текст промови.
Мої вітання, шановне товариство! 
Наш центр відповідає запитам найвибагливіших батьків, які прагнуть, щоб їхні діти здобували якісну освіту й водночас отримували від цього насолоду. Саме тому професійна команда нашого закладу знайде індивідуальний підхід до кожного учня та учениці. Педагогічний колектив знає: таланти створити неможливо, але можливо створити ґрунт, на якому вони ростуть і процвітають, – і в цьому наше покликання.
Вправа
 Прочитайте текст. Зверніть увагу на аргументи, наведені на підтвердження авторської позиції. Ви можете наводити їх у власному висловленні. 
Які засоби мовного вираження промови використано в тексті? 
Випишіть з тексту синоніми до слова реклама. 

Мій вибір — професія рекламіста 

Життя сучасного інформаційного суспільства неможливе без реклами. Та скільки разів кожен із нас дратівливо морщився від примітивного ролика чи зображення на білборді? І цей негатив сприйняття інформації про товар чи послугу підсвідомо переносимо й на анонсований продукт. А буває й інакше:  під час короткого рекламного перепочинку при перегляді улюбленої телепередачі, коли поспішаєш дещо зробити, ураз зупиняєшся, забувши про наміри, даруєш собі задоволення переглянути міні-шедевр індустрії промоушн. А опісля виникає відчуття: чому цей рекламний продукт зробила не я? Я впевнена: якщо у твоїй голові рояться такі думки, якщо помічаєш майже ідеальні й недосконалі роботи «рушія торгівлі», якщо прагнеш до самовдосконалення й бачиш своє майбутнє, пов’язане з рекламним бізнесом,— ти маєш стати рекламістом (фахівцем зі зв’язків із громадськістю). Мені шістнадцять. Означена тематика захоплює мене й спонукає до роздумів про те, як фахові навички рекламіста сприятимуть моїй самореалізації. По-перше, це чудовий шанс виявити креативність у професійній діяльності. Переконана: життя має яскраві фарби, треба лише вміло налаштувати співрозмовника на позитив. І тоді стають майже непомітними заклики рекламодавців, які спонукають купити той чи інший товар чи послугу, не виникає дратівливості, а отже, інформація, яку клієнт хоче продати, подана таким чином, щоб споживач нею зацікавився. Маю деякий досвід такого креативного викладу думок: мій блог для дівчат-підлітків рясніє коментарями ровесниць і має близько п’ятисот активних читачів. По-друге, переконана, що багатогранність фаху рекламіста дозволить мені виявити найкращі чесноти: відповідальність, організованість, надійність, самостійність, ініціативність, енергійність, здатність до творчості. Не менш важливий і розвиток комунікативних навичок. Над цим працюю уже сьогодні. Маю досвід тривалої участі в кулінарному шоу на всеукраїнському телеканалі. Мене цікавить порівняно новий напрям паблісіті — реклама в соціальних мережах. Як майбутній фахівець зі зв’язків із громадськістю усвідомлюю значимість соціальної реклами, яка спонукає задуматись, а якщо виникли міркування — значить реклама знайшла свого споживача. Шукаю натхнення для творчості, відвідуючи фестивалі, виставки; захоплююся лаконічною грацією й привабливістю рекламних плакатів різних часів як об’єкта мистецтва. А ще мрію, що моя фахова робота буде помічена на фестивалі реклами і комунікацій «Каннські леви».
3. Домашнє завдання.
 Підготуйте виступ «Чому я хочу стати…», умотивувавши свій вибір професії.
Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Українська література.

Тема.Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність у поезіях П. Тичини
«Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви
знаєте, як липа шелестить…».
ТЛ: вітаїстичність, кларнетизм. 
1. Опрацюйте матеріал підручника Авраменко О. Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. ст. 19-21. 
2. Прочитайте вірші П. Тичини та їхній огляд і виконайте завдання за підручником ст. 21-25
3. Складіть літературний паспорт до кожного вірша.
4. Вивчіть напам'ять поезію «О панно Інно…»
 «О ПАННО ІННО, ПАННО ІННО!..»
 О панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно.
Любив? — Давно. Цвіли луги…
О люба Інно, ніжна Iнно,
Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
Сніги, сніги, сніги…
Я Ваші очі пам’ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий — я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом — небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші.— Я ридаю.
Сестра чи Ви? — Любив…
1915

Група Є 21. Мистецтво.

Тема.УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕМИ "Художня спадщина України". Тематичне оцінювання.
1. Виконайте завдання контрольної роботи.
2. Створіть кросворд на тему "Корифеї української мультиплікації".
3. Підготуйте мистецькі проєкти на одну з тем:  «Лесь Курбас  — реформатор українського театру»,  «Іван Миколайчук – втілення національного духу в українському кіно», "Історія Будинку з химерами", "Зірки українського кінематографа", "Як козаки з вертепу на екран потрапили", "Імена славетних українців у світовому мистецтві."
Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Мистецтво.

Тема. Видатні актори: І. Миколайчук, Л. Биков, Б.Ступка та ін. Сучасні фільми-переможці міжнародних конкурсів: «Плем'я» (реж. М.Слабошпицький), «Подорожні» (реж. І.Стрембіцький).
1. Опрацюйте матеріал за підручником Л. Масол "Мистецтво" 10-11 клас ст. 203-205.  
2. Опрацюйте матеріал за посиланнями, зробіть конспект.
І. Миколайчук (відео)
 Л. Биков (відео)
 Б.Ступка  (відео)
Сучасні фільми-переможці міжнародних конкурсів: 
«Плем'я» (реж. М.Слабошпицький), «Подорожні» (реж. І.Стрембіцький).
3. Підготуйте мистецькі проєкти на одну з тем:  «Лесь Курбас  — реформатор українського театру»,  «Іван Миколайчук – втілення національного духу в українському кіно», "Історія Будинку з химерами", "Зірки українського кінематографа", "Як козаки з вертепу на екран потрапили", "Імена славетних українців у світовому мистецтві."
Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com

Група Є 21. Українська мова.

Тема. Мовна стійкість як ключова риса національномовної особистості
1. Опрацюйте теоретичний матеріал, складіть конспект.
Мовна сті²кість (англ. language stability) – намір і поведінка особистості чи групи людей, спрямовані на послідовне, непохитне користування в щоденному спілкуванні певною мовою чи мовними засобами, незалежно від того, якою мовою спілкується співрозмовник.
 Головні джерела, що живлять мовну стійкість: 

•  національна традиція;
•   національна культура;
•  національна свідомість та солідарність;
•  національний мир і співпраця з іншими народами.

«Утративши свою мовну стабільність, народ завдяки мовній стійкості може поступово повернути й свою мовну стабільність, навіть зміцнити її. Утративши мовну стабільність і не маючи або не виробивши мовної стійкості, народ може втратити навіть найстабільнішу і найвпливовішу, найпоширенішу у світі мову, про Що свідчать долі таких колись поширених світових мов, як давньоєгипетська, шумерська, хетська, Що стали мертвими й тепер відомі лише з пам’яток».
                                                               Орест Ткаченко мовознавець, соціолінгвіст, поліглот
2. Проаналізуйте мовні ситуації
 Пропоную вам прочитати фрагменти спонтанного мовлення київської молоді в неформальних ситуаціях.
Приклад 1. А. Зайшла в метро // Стоїть біля мене… Ну скільки? Ну десь під двадцять сім може/ ну десь такий десь / після двадцяти п’яти / десь такий на вигляд // [Б.: Угу//] А І тут заходе жінка/ мене так штовхає / і я така на неї дивлюся таким типу поглядом / « Ум! Достала !» І їду собі далі // А він такий/ «Дєвушка / у вас красівиє глаза//» Я така думаю / «Опа! Почалися подкати / знаєш »// [ Б.: Ага//] Така / «Спасіба// Спасіба/ маладой чєлавєк»// Ну тіпа/ можна било нє обращать вніманіє // А він такий/ «А можна я вам штота скажу ?» Я кажу/ «Нєт !»
Приклад 2. А. А він тоді каже/ «І вапшє / ви очень мноґа нєрвнічаєтє// У вас сердце вот паслєднєє врємя баліт »// Ну тіпа такоє// А реально! І таблєтки пила // Б.: Та? А. Да// В мене було таке в той момєнт// І « ви тіпа не так багато пережива-айте і-і всьо … всьо буде нормально // І / і… якщо хочте / дайте мені руку / я вам ще більше скажу »// Кажу/ «Нєт !/ кажу/ мене/ кажу/ нє ін -тє-рє -су -є»/

•  Чи потрібно зміцнювати українськомовну стійкість? 
•  Що означають поняття «мовна стійкість», «перемикання кодів», «мовний конформізм», «мовна толерантність», «мовна особистість»?
•  Де набуває особливої гостроти проблема мовної стійкості? 
•  Які джерела живлять мовну стійкість народу? 
• Які приклади найкраще з’ясують дію цих джерел? 
•  Які перешкоди стоять на заваді зростанню мовної стійкості українців? 

3.Прочитайте уривок зі статті І. Каганця. Підготуйте свої рекомендації для ровесників щодо дотримання мовної стійкості.

Переходь на українську мову, заохочуй до цього друзів та знайомих, використовуй україномовні джерела, допомагай російськомовним українцям перекладати їхній інформаційний продукт на українську, сприяй їхній практиці розмовної української мови.

Спілкування з українцями українською: що може бути природніше і простіше!

Українські воїни! Не допомагайте ворожій розвідці перехоплювати ваші розмови: говоріть українською — ворог її не розуміє.

Українські журналісти, експерти, громадські лідери! Говорячи російською, ви просуваєте в Україні «русскій мір», адже він ґрунтується на російській мові. Не стидайтесь української мови, ви ж нею володієте. Не досконало? То є гарна нагода вдосконалитись — у цьому вас усі зрозуміють і підтримають.

Друже, не чекай, поки інші перейдуть на українську. Пам’ятай, що ти — людина-армія. Твоє персональне долучення до тотальної війни може стати останньою краплею, яка приведе в рух лавину народної активності.

Політика — це ти. Проводь свою інформаційну політику (За матеріалами ЗМІ).

4.Ознайомтеся з дослідженням журналістки А. Каленської. Висловте припущення щодо важливості цієї риси мовної особистості. Використайте ці матеріали в роботі над проектом «Приклади мовної стійкості в художній літературі й українському кіно».

Бути собою: мовна стійкість дає людям змогу формувати середовище, а не залежати від нього

«Лінгвістична» нестійкість бачиться загрозливою: якщо кожен українець виявлятиме свою «ввічливість» до російськомовних, хто ж тоді говоритиме українською?

Нас навчали вихованості. «Відповідати тією самою мовою, якою до тебе звертаються,— це ознака ввічливості»,— методично повторювали вчителі в школі. Ми виросли дуже ґречними й тепер, спілкуючись із російськомовними колегами, друзями і просто перехожими, чемно переходимо на їхню мову. Ніби інакше вони нас не зрозуміють. А українська — це для особливих випадків: у когось — для дому, ще в когось — для офіційних урочистостей. Звичайно, якою мовою де і з ким говорити — особиста справа кожного. Тільки в масштабах країни «лінгвістична» нестійкість бачиться загрозливою: якщо кожен українець виявлятиме свою «ввічливість» до російськомовних, хто ж тоді говоритиме українською? Навіть вихованість має межу.

Перестрибування з мови на мову — це аж ніяк не ввічливість, вважає соціолінгвістка Лариса Масенко. «У великих містах сформоване російськомовне середовище, воно тисне. Людині здається, якщо говоритимеш українською, тебе сприйматимуть як білу ворону»,— вважає пані мовознавець. Її батько — відомий український поет Терень Масенко, автор спогадів про письменників «розстріляного Відродження», тож у сім’ї панувала україномовна атмосфера, але за її межами — середовище зросійщеного Києва. У підлітковому віці Лариса була радше російсько-, аніж україномовною. Усвідомлений вибір прийшов згодом.

Часто той, хто вийшов з україномовної родини, на деякий час утратив «лінгвістичну» стійкість і вже у зрілому віці вирішив повернутись до одномовності, переживає такий перехід значно важче. Додається певне неприйняття середовищем, із яким раніше спілкувався російською. «Більшість прагне зливатися з оточенням. Їй не вистачає сміливості вирізнятися якимось чином, мовою зокрема»,— вважає психоаналітик Ганна Бойченко. Формування нової мовної звички вимагає постійного контролю над власним мовленням.

Від народження до трьох років дитина більшість часу проводить у колі сім’ї — тут задовольняються її основні потреби та інтереси. Окрім слів «домашньої» мови, малюк вбирає властиві йому поняття, акценти й належний стиль мислення. «Якщо українська не є питомою і дитина вивчила її лише 6 у школі, то вона і звикає до неї як до мови навчання або офіційного спілкування, а в побуті все одно користуватиметься російською»,— зауважує Бойченко. Людина висловлюватиме глибокі почуття і сприйматиме їх зі слів саме за допомогою мови дитинства. Друга — буде «мовою спілкування зі світом», більш інформативною і розвиненою, але значно менш інтимною.

Позбавляючись постколоніального баласту, нації робили стрибок в економічному й суспільно-культурному розвитку. Таким прикладом може бути Чехія, значна кількість населення якої на початку минулого століття була німецькомовною, але вже за півстоліття держава змогла подолати цю проблему. У Фінляндії тривалий час у великих містах розмовляли шведською.

Для нашої держави важлива критична маса україномовних людей, яким притаманна «лінгвістична» стійкість. «Тоді зберігається мова»,— резюмує Масенко. Крім того, це захищає її від розмивання норм і перетворення на суржик. Постійне перемикання з однієї мови на другу й навпаки ламає нормальний «код» переходу й робить із них обох мішанину.

«Мова — це страшенна зброя. Тим, що говориш українською, ти вже чиниш протест владі хамів»,— вважає Ірена Карпа. На її думку, поки наші співвітчизники потроху переходитимуть на українську, потрібно творити нові міфи. Бути кращим — це завжди бути іншим. І це завжди важче — зробити щось, чого оточення може не зрозуміти. Потрібно просто вирішити для себе, чого ти прагнеш: бути таким, як більшість, чи бути собою.

Українці мають нарешті зрозуміти, що мова — це наш стратегічний ресурс, не менш важливий за газ чи нафту, що за використання іншої мови доводиться платити, хай у побуті це й не одразу помітно. Проте в масштабах нації та країни видно дуже чітко, тому мати власну мову, власну культуру, інформаційний простір потрібно навіть із наймеркантильніших міркувань.

Говорити рідною мовою — означає встановити зв’язок із поколіннями наших пращурів, підживлюватися їхніми знаннями, досвідом, почуттями. Якщо Україна відбудеться як сучасна держава європейського типу, тут майже всі говоритимуть саме українською. Нехай це поки мрія, і для того, щоб вона справдилася, намагайтеся жити нею вже сьогодні (За матеріалами ЗМІ).

 5. Домашнє завдання.

1. Напишіть есе «Чи потрібно бути мовно стійким?». Наведіть аргументи для підтвердження своєї позиції, приклади з літератури, суспільного життя чи власного досвіду. Зробіть висновки.
2. Виконайте тестові завдання на ст.7-8 за підручником О. Авраменка Українска мова 11 клас

Роботи надсилайте за адресою:vevtonenko@gmail.com